Війна... Зовсім недавно це слово ми зустрічали в книгах, в телевізійних передачах, але ті події були давно, чи відбувалися в інших країнах, з іншими людьми. 23 роки наша держава не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Події на сході країни придали новий зміст багатьом словам і виразам: з гордістю і болем   ми промовляємо слова „Слава Україні – Героям слава“. Сьогодення змусило нас переосмислити слова Державного Гімну України. Адже це наші сучасники  положили душу і тіло за нашу свободу. І це не прото слова, це стан душі кожного українця, кожного патріота.
Виховання патріотичних почуттів починається ще в дитячому віці: в сім’ї, в дитячому садку, в навчальному закладі. Одна справа виховувати по підручниках, книгах, зовсім інша – коли все те, що відбувається ти бачиш на власні очі, нехай по телевізору чи в Інтернеті, але це реальні факти. А коли поруч із тобою навчаються твої однолітки, які приїхали із „гарячих точок“, події дійсно набувають реальності. „Як страшно залишити все: школу, друзів, рідне місто чи селище і  приїхати майже невідомо куди, не маючи із собою навіть н6айнеобхіднішого“, - такими думками діляться 24 дітей, переселенців, які навчаються у загальноосвітніх закладах нашого району.
Відділ освіти, молоді та спорту райдержадміністрації спрямувує роботу педагогічних колективів навчальних закладів району на посилення патріотичного виховання учнівської молоді. Особливе місце займають такі захиди, як зустрічі з учасниками бойових дій, години спілкування на теми героїзму українського народу в різні часи, збір коштів, речей для мобілізованих в зону АТО та переселенців зі Сходу України. Декілька місяців тому, мабуть, рідко б хто із дорослих чоловіків звернув увагу на малюнок, виконаний ще не зовсім вмілою рукою дитини, чи на листівку, в якій здавалося  б  написані прості слова: „Повертайтеся додому з миром“, „Хай завжди буде мир“,
„Ми чекаємо на вас“. Але, як показує час, такі невеличкі сувеніри, які виготовляють учні навчальних закладів  і передають нашим  воїнам, зігрівають їхні душі і серця на полі бою, в лікувальних установах.
Не одну акцію провели колективи закладів. У січні 2015 року учнівські та педагогічні  колективи навчальних закладів включилися в акцію по виготовленню захисних сіток для укриття бойової техніки. Вже виготовлено більше 25 штук. Найбільше зроблено у Хорольській гімназії. Роботу в даному напрямку продовжено. Разом  із сітками діти поклали листівки, виготовлені власноруч: „України понад усе“,  „Славні воїни наші, ми любимо Вас“, „Воїне мій, молюся за тебе, щоб повернувся живим. До рідного краю, в домівку свою, де на тебе чекають, у рідну сім’ю“, „Дорогий солдате! Подаруй мені світле і мирне небо над головою. Це моя найзаповітніша мрія!“
Найбільше вітальних листівок виготовили учні Покровськобагачанської ЗОШ І-ІІІ ступенів. І кожна з них проникнута любов’ю і тривогою, мріями і сподіваннями: „Тобі я дякую, солдате, за мир, за спокій, за життя. За те, що день і ніч без плати, ти там стоїш без каяття“, „Дорогі солдати! Знайдіть в собі сили, щоб відстояти мир в Україні“.
Листівки виготовлені у вигляді сердець, адже наближається День святого Валентина: „Уся Україна молиться за Вас. Дякуємо, що захищаєте нашу Батьківщину. Святий Валентин зберігав любов закоханих, а Ви оберігаєте всіх нас. В цей день і надалі відчувайте і нашу любов і шану. Наше тепло Вашим серцям“, „Ми молимось за Україну, вона ж бо у нас єдина країна! Ми молимось за Вас відважні, бо Ви у нас найкращі“.
Словами тривоги, надії і безмежної любові проникнуті рядки доньки Світлани  до свого батька Шашима Андрія Івановича: „Я дуже прошу тебе: зберися зі своїми силами, будь мужнім. Я тобою дуже пишаюся, скучила за тобою. Я тебе дуже люблю...“.
Дійсно із таких дітей виростуть справжні патріоти нашої країни. І нехай їхнє майбутнє буде світлим і прекрасним.

Джерело - сайт ХРДА