Вже місяць Тарасівська, Березняківська та Мусіївська сільські ради потерпають від їдкого сірого диму та неприємного запаху горілого торфу. Він загорівся на початку вересня, але жителі запанікували лише тоді, коли запах диму був просто нестерпним. І лише відчувши біду, люди зателефонували в пожежну частину. Рятувальники відразу виїхали на місце пожежі і зрозуміли, що на великих масивах горять торф’яники, до того ж  вже не перший день.

Більше двох тижнів працівники Хорольського РС ГУ ДСНС України в Полтавській області керівництвом О.М.Коркішка та начальника ДПРЧ №20 м.Хорола А.Г.Носенка і в день, і вночі боролися із стихією. Не зважаючи на величезну роботу, проведену хорольськими пожежниками в епіцентрі стихійного лиха, ліквідувати пожежу самотужки місцевим рятувальникам не вдалося.

До речі, пожежі на торфовищах найважче потушити. Вони небезпечні раптовими проривами вогню з під землі і тим, що їх край не завжди помітний. Торф вигоряє зсередини, утворюючи пустоти, в які можна провалитися і згоріти. Тривалий час після вигоряння в них зберігається висока температура (більше тисячі градусів), тому провалившись в районі торф'яної пожежі, людина може бути приреченою.

“Цілодобово працюють бригади рятувальників, люди виснажені, але роблять усе можливе аби ліквідувати надзвичайну ситуацію. Та гасіння пожежі ускладнюється спекотною сухою погодою, низьким рівнем води і віддаленістю від річки Сули, звідки рятувальники беруть воду. Територія пожежі величезна, у нас не вистачає ні техніки, ні людей, ні палива,”- повідомив начальник Хорольського РС ГУ ДСНС України в Полтавській області О.М.Коркішко  на зустрічі із головою районної державної адміністрації В.А.Мартюк.  Масштаби пожежі неабияк схвилювали керівництво району, тому райдержадміністрації довелося звернутись за допомогою до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Полтавської облдержадміністрації. І це дало свої результати. Для гасіння пожежі було залучено зведений загін рятувальників з Хорольського, Миргородського, Пирятинського, Гребінського, Лубенського, Кременчуцького, Оржицького та  Семенівського  районів на чолі з керівниками ГУ ДСНС України в Полтавській області. Відтак гасіння пожежі здійснюється за допомогою 7-ох одиниць основної та спеціальної пожежної техніки. Задіяні 3 автоцистерни ємністю по 2,5, 4 та 8 тонн води, дві пожежні насосні станції ПНС-110 продуктивністю подачі води по 110 л/с, 2 рукавні автомобілі для забезпечення подачі води на велику відстань від вододжерела, яким являється річка Сула та мотопомпи.

На ліквідацію пожежі  залучено 72 тис. грн. з  місцевих бюджетів Тарасівської, Мусіївської, Березняківської сільських рад та 200 тис. грн. з резервного фонду районного бюджету. Не залишились осторонь біди СТОВ „Мусіївське“ та агрофірма „Хорольська“ в

особі керівників М.В.Стеценка та П.О.Кандиби, які активно долучаються до цієї справи , надають працівників своїх господарств і техніку на гасіння пожежі.

Голова райдержадміністрації В.А.Мартюк та її перший заступник С.Г.Абрамов, разом  з начальником Хорольського РС ГУ ДСНС України в Полтавській області О.М.Коркішком неодноразово виїздили на місце  гасіння пожежі, щоб об’єктивно оцінити обстановку, визначити завдання з метою ліквідації пожежі, також підтримати пожежників та впевнитись, що для рятувальників створені належні умови роботи.

Сергій Гаврилович 29 вересня 2015 року  вкотре побував в  епіцентрі пожежі. Перший заступник голови відвідав не лише центральну базу рятувальників, а й пожежників, які тушили вогонь в найвіддаленіших точках. Поспілкувавшись з хлопцями та оглянувши залучену техніку, залишився задоволений роботою зведеного загону. “Чесно кажучи, ми довго вагалися, чи використовувати кошти резервного фонду районного бюджету на приборкання стихії та чи залучати зведений загін рятувальників, але після зустрічі з Віктором Петровичем Струцем, підполковником оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України, який уже кілька днів поспіль вправно керує процесом приборкання вогню на торфовищах, впевнилися, що зробили правильний вибір,” – зазначив С.Г. Абрамов. Як  справжній професіонал своєї справи В.П. Струць швидко організував роботу загону та побут рятувальників, пригнав ще кілька одиниць техніки та вже за 4 дні хлопці ліквідували  майже  третину території пожежі.

“Ми відчуваємо підтримку небайдужих, і просто не можемо їх підвести. Дякуючи  владі, мешканцям прилеглих сіл, і особливо Тарасівському сільському голові, рятувальники забезпечені всім необхідним. Районна влада, Тарасівська, Мусіївська та Березняківська сільські ради забезпечили нам фінансування, сільський голова Г.М.Тарасенко,  як і начальник Хорольського РС ГУ ДСНС України в Полтавській області О.М. Коркішко, кожен день разом з хлопцями на місці пожежі. Тарасівська, Мусіївська та Березняківська сільські ради взяли на себе харчування пожежників. До того ж, частенько і прості жителі прилеглих сіл приносять рятувальникам продукти харчування: картоплю, консерви, огірки, помідори, тушонку та інше.  Тому пожежники завжди ситі, що звичайно ж відображається на їхній роботі”, - розповів, усміхаючись, підполковник служби цивільного захисту В.П. Струць та потиснув руку першому заступнику голови райдержадміністрації С.Г.Абрамову.

Добре, що рятувальники – це справжні професіонали, які знають як діяти в надзвичайних ситуаціях, але, погодьтеся, виникненню пожежі можна було б запобігти. І хто винен сьогодні в тому, що вечорами та ранками над селами району стоїть їдкий дим, яким важко дихати навіть здоровим людям, не говорячи вже про збитки, заподіяні пожежею на торф’яниках. Хто винен в непоправній шкоді, заданій  природі, воді, лісовим тваринам та землі, яка нас годує?

Звичайно, самі по собі торф’яники не могли загорітися, їх хтось підпалив. Проблема спалювання листя та сухотрав’я та горіння торфу не нова і  загострюється кожного року з настанням осені, коли в своїх обійстях, на городніх ділянках люди підчищають сухі залишки рослинних культур, трави. Найгірше те, що люди звикли так робити, не розуміючи, якої шкоди тим самим наносимо своєму здоров’ю  та довкіллю. До того ж, зменшення рівня ґрунтових вод тільки ускладнює цю проблему.  

На жаль, щорічні звернення влади, Хорольського РС ГУ ДСНС України в Полтавській області з цього питання залишаються поза увагою населення. Час нарешті зрозуміти, що споживацьке відношення до природи рідного краю це – своєрідний бумеранг, який може залишити нас лише зі згарищами й неродючою землею.